Рудий м’ячик вправно скаче
з гілочки на гілку.
— То не м’ячик, — кажуть діти, —
ми впізнали ...
Клишоногий, волохатий,
влітку спритний та завзятий,
ну а взимку, лежебока,
у барлозі гріє боки.
Вдалині посеред ночі
засвітились хижі очі.
Від його пісень у звірів
морозець біжить по шкірі.
Хвіст куценький, довгі вуха,
має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
ну а взимку — теплий білий.
Грізний погляд, буйна грива,
дужий, спритний, гордівливий.
Заричить — усяк змовкає,
бо він цар, це кожен знає.
Пропонуємо вам переглянути наші роботи
Комментариев нет:
Отправить комментарий